Будуючи освітній процес при навчанні предметів освітньої галузі “Мистецтво”, інтегруючи в практичну діяльність інноваційні художньо-педагогічні технології, треба пам`ятати про концептуальні засади сучасної (зокрема загальної мистецької) освіти, загальні положення дидактики, психології, методики та підбирати такі завдання і види діяльності, які націлені на розвиток ключових, міжпредметних і предметних компетентностей учнів.
Основними загальнодидактичними принципами є:
- принцип гуманізації (повага до інтересів і потреб особистості);
- принцип природовідповідності (врахування вікових особливостей, природи дитини) та культуровідповідності (ідентичності змісту освіти культурному простору, в якому вона функціонує, забезпечення культурної спадкоємності поколінь);
- принцип глобальної освіти, тобто органічного поєднання універсального (загальнолюдського), національного (державного) і регіонального (етнолокального, краєзнавчого) компонентів змісту освіти та виховання, спримування освітнього процесу на формування національної свідомості, патріотизму, полікультурної компетентності;
- принцип континуальності – єдності навчання, виховання і розвитку;
- принцип синергетичного та інтегрального характеру освіти;
- принцип систематичності, послідовності, неперервності освіти;
- принцип активності, самостійності, творчості, саморозвитку учнів у навчальній діяльності;
- принцип диференціації та індивідуалізації.
Серед специфічних художньо-педагогічних принципів такі:
- принцип єдності художнього і технічного, емоційного та раціонального, свідомого та інтуїтивного у процесі опанування цінностей мистецтва;
- принцип емоційної духовно-синергетичної насиченості уроків мистецтва, спрямованих на емпатію у процесі сприймання світових художніх шедеврів і власної художньо-творчої діяльності;
- принцип взаємодії базового та варіативного компонентів мистецької освіти, взаємозв`язку навчальної, позаурочної і позашкільної діяльності, гармонізації родинного і суспільного впливів;
- принцип діалогічної взаємодії педагога та учнів у процесі художньо-педагогічного спілкування (на основі діалогічних обертонів мистецтва);
- принцип варіабельності змісту і художньо-педагогічних технологій (Л. Масол).
З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі:
для 1-3 класів – Державного стандарту початкової освіти (2018), типових освітніх програм;
для 4 класів – Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.), типових освітніх програм;
для 5-11 класів – Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011).
Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися в 1-7 класах як через інтегрований курс “Мистецтво”, так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою. У 8-11 класі вивчається інтегрований курс “Мистецтво”.
Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу у навчанні, який може розглядатися у декількох значеннях:
(у вузькому) через узгодження програмового змісту в межах галузі між різними навчальними предметами (за умови автономного викладання “Музичне мистецтво”, “Образотворче мистецтво”);
(у широкому) через узгодження предметів мистецької освітньої галузі із змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної доцільності і коректності використання того чи іншого матеріалу.
Акцентування освіти на реалізацію компетентнісного підходу зумовлює рельєфне визначення компетентностей, які формуються засобами мистецтва, зокрема, у процесі:
- усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
- здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, запису ритму тощо) (математична компетентність).
- спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
- самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
- формування уміння визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
- співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашанні середовища, де живе та навчається; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
- виявлення шани до народних традицій, мистецтва рідного краю;
- толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність);
- прояву бажання ділитися своїми творчими ідеями; творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
- сприяння і підтримка бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).
Формування ключових компетентностей має відбуватися системно і природньо упродовж усього періоду навчання на уроках (чи у певних навчальних ситуаціях), де це педагогічно доцільно: учитель має застосовувати свій методичний інструментарій тільки у контексті реалізації завдань мистецької освітньої галузі, тільки через відповідні мистецькі трактування і приклади.
Програми з освітньої галузі “Мистецтво” передбачають творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, добору навчального художнього матеріалу: кожен учитель має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та виконання учнями, орієнтуючись на критерій їх високої художньої якості, тематику, цікавість для учнів і відповідність їх віку. Вищеозначене відображається у календарно-тематичному плані педагога на навчальний рік, відповідно до якого він (вона) здійснює навчання здобувачів освіти. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Провідними видами діяльності відповідно до змістових ліній програми є художньо-творча діяльність, пізнання мистецтва та комунікація через мистецтво, у процесі яких відбувається формування і розвиток предметних мистецьких компетентностей – музичних, образотворчих тощо.
Художньо-творча діяльність реалізується у формуванні виконавських умінь та навичок з різних видів мистецтва, зокрема: через опанування графічних, живописних, декоративних технік, знайомство з основами композиції, кольорознавства, ліплення тощо (з образотворчого мистецтва); розвиток ритмічного чуття, вокальних та хорових (з музичного мистецтва), акторських та елементарних танцювальних умінь тощо. Велике значення упродовж першого циклу навчання має надаватися розвитку ритмічного чуття, імпровізаціям, різного роду експериментам (наприклад, з кольорами, звуками), а також підтримці дитячих ідей та ініціатив у прикрашанні, естетизації навколишнього середовища, що значно розширює можливості дітей у власному творчому вияві – художньому самовираженні. Окрім того, важливо привчати учнів не тільки творити і самовиражатися, але й презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), а з часом виявляти ініціативу їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво. Пізнання мистецтва відбувається, як через художньо-творчу діяльність, так і активне сприймання творів різних видів мистецтва та знайомства з особливостями їхньої художньо-образної мови. Звертаємо увагу, що пізнання мови мистецтва (зокрема нотної грамоти) має відбуватися в ігровій формі і тільки в контексті її практичного застосування: наприклад під час виконання невеликих вокальних поспівок чи відтворення ритмічних послідовностей.
Однією з умов досягнення освітніх цілей загальної мистецької освіти є зміна функцій педагога: від має бути не інформатором і контролером, а фасилітатором, який стимулює, спрямовує, підтримує школярів, допомагає їм у досягненні особистісного успіху в царині мистецтва.
Система оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці). Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте для створення об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності відповідно до показників успішності, визначених освітньою програмою, з іншого – їх ставлення до мистецької діяльності, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності і саморозвитку. До основних видів оцінювання належать: поточне, тематичне і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями та художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою (формувальне оцінювання). Для організації ефективного формувального оцінювання важливо створити доброзичливу атмосферу на уроці, в якій учень (учениця) не повинні боятись робити помилку, а сприймати її як одну з можливостей навчатись.
З огляду на вкрай обмежений (мінімальний) обсяг годин, які виділяються в навчальному плані закладу загальної середньої освіти на вивчення предметів освітньої галуза “Мистецтво”, посилюється роль і розширюється смислове трактування принципу взаємозв`язку навчальної та позаурочної діяльності, що передбачає не лише узгодження освітніх та дозвіллєвих заходів у межах школи, а й гармонізацію суспільних (професійно-педагогічних) і сімейно-родинних естетико-виховних впливів, взаємозв`язок школи із соціокультурним середовищем (музеями, театрами, клубами тощо), системою позашкільної освіти (палацами творчості школярів, мистецькими студіями, музичними та художніми школами).
Профільне навчання в старшій школі передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей. Профіль формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення його якісної реалізації. У закладах загальної середньої освіти, що обрали мистецький профіль, навчальний предмет “Мистецтво” є профільним з відповідним годинним навантаженням: 5 годин - у 10-му класі, 5 годин – в 11-му класі.
За необхідності навчання може бути дистанційним. Нині опубліковано безліч порад від різних джерел щодо організації дистанційного навчання.
- У роз`ясненні І. Коберник “Дистанційне навчання під час карантину: що робити школам, батькам і МОН” (https://nus.org.ua/view/dystantsijne-navchannya-pid-chas-karantynu-plan-dij-dlya-shkil-batkiv-i-mon/) окреслено умови ефективності дистанційного навчання:
1. Робота за принципом перевернутий клас або змішаного навчання – це коли, наприклад, теоретичний матеріал дається на самостійне опрацювання дітям, а практичні завдання закріплюються у класі чи під час групових робіт. Якщо вчитель це практикував, він і зараз впорається, навіть якщо роботи доведеться перевіряти дистанційно.
2. Уроки через Skype. Дня них необхідний premium пакет Skype, він дозволяє підключати до 30 осіб і мати зв’язок хорошої якості. Це непоганий перехідний етап для вчителів, які звикли до фронтальної роботи.
3. Дистанційні онлайн-консультації вчителів: це не важко, якщо вчитель – впевнений користувач комп’ютера.
4. Надати дітям плани уроків для самостійного опрацювання, які міститимуть не просто “прочитай параграф підручника, дай відповідь на запитання”, а теоретичний матеріал, ілюстративне чи графічне зображення (пояснення), лінк на відео для перегляду, check-list для закріплення знань і творче завдання (можливо, таке, яке можна виконати з друзями дистанційно.
5. Якщо вчитель уже мав досвід роботи з платформами Kahoot, Quzizz, IDroo, Miro чи подібними – то він зможе швидко підібрати (чи розробити власні) завдання для своїх класів на самостійне опрацювання.
- Покрокову інструкцію “Як організувати дистанційне навчання учнів” від вчителя, фіналіста Global Teacher Prize Ukraine Юрія Гайдученка пропонує Освіторія (https://osvitoria.media/experience/yak-organizuvaty-dystantsijne-navchannya-uchniv-pokrokova-instruktsiya/ https://osvitoria.media/experience/yak-organizuvaty-dystantsijne-navchannya-uchniv-pokrokova-instruktsiya/ ).
Освітнім проєктом “На урок” (https://naurok.com.ua/post/organizaciya-distanciyno-roboti-pid-chas-karantinu) створено безкоштовний сервіс онлайн-тестів для повноцінної дистанційної перевірки знань, які здобули учні під час самостійної роботи. Створити тест ви можете за посиланням: https://naurok.com.ua/test/create. Усі тести, створені вами, ви можете знайти за цим посиланням: https://naurok.com.ua/test/moe. Відеоінструкції для створення тестів та роботи з ними: https://www.youtube.com/watch?v=MtQHZTwuoHg&list=PL84BeAGplb_TnM0cObkJi_Du5yGnuBmlV. Результати тестувань: https://naurok.com.ua/test/homework/list. Бібліотека тестів: https://naurok.com.ua/test.
Освітній портал “Педагогічна преса” (https://pedpresa.ua/201392-yak-organizuvaty-dystantsijne-navchannya-pid-chas-karantynu.html) пропонує такі інструменти для спільної роботи:
Опитування та залучення групи до роботи –https://www.mentimeter.com/https://get.plickers.com/https://www.quizalize.com/https://nearpod.com/https://kahoot.com/ (провести контрольні роботи, зрізи знань, тести й оцінювання в ігровій формі)
https://onlinetestpad.com/ua – конструктор тестів, опитувань, кросвордів, ігор та комплексних завдань та сотні готових матеріалів
https://learningapps.org/ – готові навчальні вправи та інструменти для створення тестів, завдань, організувати клас в працюючу спільноту з елементами гейміфікації – https://www.classdojo.com/uk-ua/
https://www.edmodo.com/ – освітній сайт, який являє собою усічену соціальну мережу за типом Facebook, яка дозволяє спілкуватися вчителям та учням, об’єднавшись навколо процесу навчання у школі,
https://grockit.com/ об’єднує учнів під час навчання, що проходить курсами на цьому великому соціальному сайті.
Цей портал пропонує відеоуроки музичного та обрадотворчого мистецтва 1-5 клас: https://pedpresa.ua/vu https://pedpresa.ua/vu.
У рубриці “Дистанційне навчання” сайту для вчителів мистецьких дисциплін Полтавщини “Vivat, ART!” розміщено матеріали для самоосвітньої діяльності та організації навчального процесу під час карантину, зокрема: поради від Освіторії “Карантин: нові безкоштовні освітні можливості, які відкриті для всіх”, Онлайн-курс “Карантин: онлайн-сервіси для вчителів” від “Освіта.ua”, перелік Google-сервісів у навчальній діяльності викладачів, матеріали до уроків музичного, образотворчого мистецтва та мистецтва вчителів області та України, авторів підручників із презентаціями та необхідними інструментами для дистанційного навчання; лінки он-лайн музеїв, мистецьких подорожей та інших корисних ресурсів.
Частина згадувалась у методичних рекомендаціях до початку 2019-2020 н.р.: http://www.music.com.ua/ – інформація про музичне життя у світі; http://www.classic.net.ua/calendar/ – події в музичному житті минулого; http://spilka.org/propoz.php – сайт Національної спілки художників України; http://www.naoma.edu.ua/ – сайт Національної Академії образотворчого мистецтва і архітектури; http://www.fri.net.ua/loadnews – вільний молодіжний портал (арт-мистецтво та ін.); http://www.storinka-m.kiev.ua/ – новини мистецтва, статті про мистецтво, фотогалерея; http://www.refine.org.ua/pageid – образотворче мистецтво у Середньовічній Європі; http://artgreensofa.com/press-u.htm – мистецька галерея у Львові; http://www.mln-gallery.kiev.ua/map/ – віртуальна галерея; http://triptych-gallery.org/index – Галерея сучасного мистецтва; http://www.artofukraine.com/catalogue каталог – скульптура (галерея Пінчука та ін.); http://kobzar.info/memories/museums/nac_museum/ – Національний музей Тараса Шевченка; http://kobzar.info/kobzar/works/pictures/ – картини Т.Г. Шевченка. http://classics.ptt.ru/bio/ – сайт, присвячений класичній музиці, тлумачення музичних термінів; www.canvas.com.ua/ – репродукції картин відомих художників.
Також на сайті “Vivat, ART!” у рубриці “Підемо в гості” вказано адреси сайти вчителів мистецтва, якими вже опрацьовано дистанційне навчання. Для зручності вашої роботи також створено групу “Vivat, ART!” на Фейсбуці.
Нагадуємо про те, що треба користуватися перевіреними джерелами, не реагувати на фейки, застосовувати аргументацію критичного мислення, здорового глузду та мистецтва. Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал “Мистецтво та освіта”.
Халецька Лілія Леонідівна, методист відділу гуманітарних та мистецьких дисциплін ПОІППО
| 
