У сфері освітньої галузі «Суспільствознавство», зокрема, представлені такі розділи:
- Історія (с.85-96);
- Правознавство (с. 96-101);
- Громадянська освіта (с. 101-107);
- Зауваги, що стосуються усіх предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» (с.108 (починаючи з другого абзацу знизу) – с.109).
ІСТОРІЯ
У 2020/2021 навчальному році чинними є такі навчальні програми:
Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Історія України. 5–9 та 10-11 класи» (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 № 236).
Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас» (наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2019 № 236).
Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. 7–9 класи» (наказ МОН від 07.06.2017 № 804).
Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти «Всесвітня історія. 10–11 класи» (рівень стандарту, профільний рівень) (наказ Міністерства освіти і науки України від 23.11.2017 № 1407).
Навчальні програми для 5-9 класів розміщено на сайті МОН за покликаннями (https://goo.gl/GDh9gC), для 10-11 класів – за покликанням (https://goo.gl/fwh2BR)
Звертаємо увагу, що учні 10-11 класів можуть вивчати як єдиний інтегрований курс „Історія: Україна і світ”, так і два окремих курси „Історія України” і „Всесвітня історія”.
У 2020-2021 навчальному році актуальним залишається усвідомлення педагогічними працівниками сутності компетентнісного підходу до навчання загалом та, зокрема, процесів, пов’язаних із розвитком в учнів/учениць ключових умінь. Основою для формування ключових та предметних компетентностей є розвиток в учнів/учениць ключових умінь ХХІ століття: громадянськості; критичного мислення та вміння розв’язувати проблеми; спілкування та співпраці; лідерства та розвитку особистості; креативності та уяви; цифрової грамотності.
Проектуючи компетентнісний урок учитель має чітко сформулювати результати навчальної діяльності учнів на уроці, що відповідатимуть елементам історичної предметної компетентності (хронологічної, просторової, інформаційної, логічної, аксіологічної). Ці навчальні цілі мають вмотивовувати усі етапи уроку та бути співставленні з реальними результатами на завершальному етапі уроку. Це означає, що коли в меті уроку зазначено, що учні мають навчитися показувати..., визначати...., характеризувати..., називати..., висловлювати...., порівнювати...., то маємо добирати такі завдання і запитання, які спрямовані на перевірку цих умінь. Також на завершальному етапі уроку важливою є рефлексія (від лат. reflexio — «повертаюся назад») ‒ метод самоаналізу знань, вмінь, навичок, вчинків, їх значень та меж.
Історична освіта в закладах загальної середньої освіти реалізується за допомогою предметів і курсів інваріантної та варіативної частини навчального плану освітньої програми закладу, а в старших класах – подальшого вивчення предметів і курсів за вибором відповідно до одного із визначених рівнів: рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчального предмета, рівень профільної підготовки – поглиблений зміст. Варіативну частину навчального плану можна використовувати як на збільшення годин передбачених на вивчення навчальних предметів інваріантної частини («Вступ до історії», 5 клас; «Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)», 6 клас; «Всесвітня історія», «Історія України», 7-11 класи; інтегрований курс «Історія: Україна і світ», 10-11 класи), так і на упровадження курсів за вибором, рекомендованих МОН України (https://cutt.ly/oyP5J3V).
На початку 2020-2021 навчального року рекомендуємо у 6-11 класах спланувати уроки вступного повторення з метою визначення рівня засвоєння навчального матеріалу за минулий навчальний рік. Кількість таких уроків учитель планує самостійно з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання у березні-травні 2020 року.
Під час календарно-тематичного планування важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в умовах карантину. Для організації дистанційного навчання в цей період пропонуємо скористатися методичними рекомендаціями, поданими у листах МОН від 23.03.2020 № 1/9-173; від 16.04.2020 № 1/9-213; методичними рекомендаціями «Організація дистанційного навчання в школі» (авт. А. Лотоцька, А. Пасічник), розробленими за підтримки МОН (https://cutt.ly/MynTayc), а також методичними рекомендаціями ПОІППО «Щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах дистанційного навчання» (лист ПОІППО від 02.04.2020 № 01-22/418).
Особливу увагу необхідно звернути на викладання історії у 7 класі, так як у 2020-2021 навчальному році учні/учениці будуть навчатись за новими підручниками «Всесвітня історія» та «Історія України». Наголошуємо на необхідності поєднання здобутків та вимог історичної та педагогічної наук, наукового підходу до вивчення історії Середньовіччя як епохи, що заклала основи сучасної цивілізації.
Важливим у шкільній історичній освіті є поєднання класних та позакласних заходів з метою осмислення та формування історичної пам’яті про найбільш трагічні сторінки українського народу, вшанування та відзначення пам’ятних ювілейних дат.
Звертаємо увагу, що для належної організації навчання історії та відзначення вікових подій можливо скористатися офіційними Інтернет-сторінками державних установ, громадських організацій та інституцій. Це зокрема: Український інститут національної пам’яті https://uinp.gov.ua; Інститут історії України НАН України http://history.org.ua; Громадський проєкт «LIKБЕЗ. Історичний фронт» http://likbez.org.ua; Історична правда https://istpravda.com.ua; Україна Incognita http://incognita.day.kyiv.ua; Електронний архів українського визвольного руху http://avr.org.ua
ПРАВОЗНАВСТВО
У 2020/2021 навчальному році чинними є навчальні програми:
«Основи правознавства. 9 клас» (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804). Програму розміщено на офіційному вебсайті МОН України за покликанням (https://goo.gl/GDh9gC)
«Правознавство (профільний рівень).10-11 класи» (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 і наказ Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства за покликанням (https://goo.gl/fwh2BR)
Вивчення правознавства має бути спрямоване на оволодіння учнями знаннями, навичками, ставленнями і ціннісними орієнтаціями, необхідними людині для життя в умовах демократичного суспільства.
Під час вивчення правознавства особливу увагу варто приділити:
- формуванню правової предметної компетентності учнів/учениць, складниками якої є: інформаційна компетентність, логічна компетентність, діяльнісно-процесуальна компетентність, аксіологічна компетентність;
- правам дитини та правам людини як наскрізному компоненту усіх навчальних дисциплін;
- моніторингу стану сучасного законодавства, відслідковування його поточних змін і трансформацій;
- формувальному оцінюванню (оцінюванню для навчання), метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів.
Формування правових компетентностей, основи яких закладені в початковій школі, варто продовжувати здійснювати і в середній та старшій школі за рахунок запровадження у варіативну частину навчального плану курсів правового спрямування.
Такими курсами є: курс за вибором «Права дитини» (5 клас), «Права людини у вільній країні» (6 клас) (Схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, лист Інституту модернізації змісту освіти Міністерства освіти і науки України від 02.07.2018 р. № 22.1/12-Г-473), «Живи за правилами» (7 клас), «Вчимося бути громадянами» (8 клас), «Ми ‒ громадяни України» (9 клас), «Конституційне право України» (10 клас), «Основи демократії» (11 клас) та інші курси (Схвалені для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, Лист Міністерства освіти і науки України від 29.08.2016 № 1/11-11414).
Для учнів 10 (11) класів закладів загальної середньої освіти рекомендуємо курс за вибором «Міжнародне гуманітарне право», вивчення якого є вкрай актуальним в умовах війни. Програма зазначеного курсу рекомендована Міністерством освіти і науки України (лист від 02.07.2018 № 22.1/12-Г-470). Вивчення курсу сприятиме виробленню в учнів стійкої зацікавленості проблемами міжнародного гуманітарного права, формування вміння використовувати гуманістичні цінності як базові в повсякденному житті, так і в подальшій професійній діяльності; вести діалог, спілкуватися з носіями різних культур і цінностей; культуру ненасильницьких відносин, здатність аналізувати свої погляди тощо.
ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА
У 2020/2021 навчальному році в закладах загальної середньої освіти у 10 класах продовжується вивчення інтегрованого курсу «Громадянська освіта». Програма зазначеного курсу розміщена на сайті МОН України за покликанням https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
Метою громадянської освіти є формування громадянської компетентності учнів/учениць, усвідомлення ними цінності і важливості у житті людини таких дефініцій як людина, особа, громадянин, права людини, верховенство права, інклюзія, громадянське суспільство, громада, громадянська участь, демократія, держава, відповідальність.
Основними особливостями курсу громадянської освіти є те, що: це інтегрований курс, який охоплює філософські, аксіологічні, політичні, правові, економічні, культурологічні, соціально-психологічні знання; він спрямований на формування світогляду учнів/учениць старшої школи; його завдання полягають як у наданні школярам певної суми знань, так і сприяння формуванню їхніх особистісних якостей та ціннісних орієнтацій, притаманних громадянинові демократичного суспільства, формування вмінь громадянської участі та громадянської відповідальності; важливим є не стільки підсумкове оцінювання, а насамперед постійне оцінювання (формувальне, що дозволяє відслідковувати розвиток компетентностей учня/учениці у процесі навчання), яке сприяє покращенню якості освітнього процесу і дозволяє спланувати траєкторію досягнення навчальних цілей відповідно до потреб та поступу кожного учня/учениці. Важливою умовою викладання курсу є високий рівень професійної етики вчителя громадянської освіти.
З метою якісного викладання громадянської освіти рекомендуємо скористатись унікальними онлайн-ресурсами, що надають широкі можливості як для вчителів громадянської освіти, так і для учнів:
Міщенко Ірина Олександрівна, методист відділу гуманітарних та мистецьких дисциплін ПОІППО | 
