Сучасне підростаюче покоління спілкується, переважно, у віртуальному світі, реальне спілкування стає мистецтвом, яким потрібно опановувати у процесі очного, дистанційного та змішаного навчання.
Під час навчання, зокрема дистанційного, рекомендуємо використовувати графічні зображення, текст, відеозображення, анімацію, мультимедійні презентації, електронні довідники, підручники, окремі типи файлів, конструктори уроків, посилання на цікаві сайти вчителів, веб-сторінки, блоги, веб сайти, кластери, фабрики кросвордів, ігрові технології тощо.
Інформуємо, що в новому навчальному році в школі онлайн передбачено уроки із зарубіжної літератури для 9 -11 класів. Модель дистанційного уроку може включати мотиваційний, інструктивний, інформаційний, контрольний, комунікативний, консультативний блоки. Учителям зарубіжної літератури та російської мови слід опрацювати Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 № 1/9-430 Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році”. Взяти до уваги, що у 2020/2021 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Програма для закладів загальної середньої освіти – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804; у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.
Основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є чинні навчальні програми.
Основа мета викладання зарубіжної літератури та російської мови у закладах загальної середньої освіти спрямована на формування компетентнісної особистості, гуманістичного світогляду учнів, розширення їх культурно-пізнавальних інтересів, навичок успішної комунікації, на забезпечення духовного розвитку Людини, успішно інтегрованої в сучасному соціумі.
Розвиток компетентності школяра передбачає мобільність знань, нестандартність, гнучкість, різноманітність методів і критичність мислення, тобто здатність використовувати наявні знання та вміння на вищому рівні, переносити їх у різні ситуації, застосовувати у процесі життєдіяльності. Саме тому перед учителем словесності дедалі наполегливіше постають проблеми залучення учнів до книги, до духовних цінностей світу літератури.
Учитель має право самостійно розподіляти години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Він має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів. Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюють українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчають в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. Інструктивно-методичними рекомендаціями МОН України визначено обов’язкову кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури, оцінювання за ведення зошита тощо. У 2020/2021 навчальному році вчителі-словесники закладів загальної середньої освіти, де функціонують класи з навчанням (вивченням) мов національних меншин, зокрема російської, навчаються за навчальними програмами попередніх років, а саме: у 5-9 класах – за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 07.06.2017 № 804; у 10-11 – класах за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН від 23.10 2017 № 1407. Мови і літератури корінних народів та національних меншин, зокрема російської, у закладах загальної середньої освіти вивчаються за навчальними програмами, які є складовою типових освітніх програм, розкривають роль мов та літератур національних меншин у формуванні ключових компетентностей та відображають компетентнісний підхід до їх вивчення. Цей підхід акцентує увагу на результатах освіти, при цьому в якості результату розглядаються уміння людини справлятися з реальними проблемами, здатність самостійно оцінювати ситуацію, використовувати та застосовувати набуті знання в практичній діяльності. У пояснювальних записках до чинних програм зазначено, що кількість годин на вивчення розділів і тем є орієнтовною, тому вчитель, виходячи з конкретних умов навчання, має право самостійно здійснювати перерозподіл годин протягом всього навчального року та реалізувати зміст навчання за рахунок резервного часу або, за необхідності, інтенсифікації освітнього процесу. Відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» визначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, продовжують здобувати таку освіту до 1 вересня 2020 року відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом. Починаючи з вересня 2020 року, в класах з навчанням (вивченням) російської мови здійснюватиметься розширення вивчення навчальних предметів державною мовою.
У 10-11 класах навчальні предмети «Російська мова» та інтегрований курс «Література» ( російська та зарубіжна) в закладах загальної середньої освіти, де функціонують класи з навчанням російською мовою за новим типовим навчальним планом на рівні стандарту (наказ МОН від 20.04 2018 № 408), трансформовано в інтегрований курс «Російська мова та література»). «Зарубіжна література» при цьому вивчається як окремий курс за типовою навчальною програмою та підручником для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою. Заповнення сторінки журналу з російської мови здійснюється державною мовою. Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності контролю роблять у формі називного відмінка. Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної складових робочого навчального плану закладу. Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому журналі. Оцінювання в 5-9 класах здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин (лист МОН від 30.08.2013 № 1/9–592); у 10-11 класах – відповідно до рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Мова та література корінного народу, національної меншини» (лист МОН від 22.08.2018 № 2.2-2189). Усі навчальні програми з названих предметів розміщені на офіційному сайті МОН України за покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi. Повний перелік навчальної літератури для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання та класів з навчанням мовами корінних народів або національних меншин, зокрема, російською, надається в Переліку навчальних програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, якій постійно оновлюються та доступний на офіційному сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти». При організації навчального процесу на уроках словесності рекомендуємо використовувати інтерактивні методи, технології комунікативного, укрупненого структурування навчального матеріалу, ІКТ, зустрічних зусиль, проєктного, асоціативного, інтегрованого, продуктивного, розвивального навчання, критичного мислення тощо. Корисними для роботи вчителів-словесників буде використання електронних ресурсів, персональних сайтів, блогів, методичних лоцій відомих педагогів, методистів Полтавщини: Ірини Горобченко (м. Горішні Плавні), Євдокії Кашуби (Котелевський район), Володимира Глібовця (м.Гребінка), Ольги Сутули (Карлівський район), Олени Войтенко (м.Кременчук), Ольги Захарової (Зіньківський район), методичного об’єднання учителів Лохвиччини; колег з інших регіонів. У їх доробках яскраво представлені різноманітні ефективні методи і прийоми осягнення художнього тексту, календарно-тематичне планування, моделювання сучасних уроків літератури й мови. Ви з’ясуєте, як розвивати емоційний інтелект та що високий емоційний коефіцієнт забезпечується двома основними якостями: самоконтролем і здатністю “читати” почуття інших людей, емпатією. Ви дізнаєтесь, як використання сучасного науково-методичного інструментарію допомагає “розширити діапазон читацьких можливостей”, пробудити інтерес до дослідницької роботи, спонукати до самостійності та творчості, формувати уміння обстоювати свої погляди, аргументуючи їх. Як Теорія розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) допомагає з’ясувати проблему батьків і дітей. Рекомендуємо ознайомитись із матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасний урок зарубіжної літератури : компетентнісний підхід” за посиланням:http://poippo.pl.ua/novyny-poippo-blohom/item/5516-vseukrainska-naukovo-praktychna-onlain-konferentsiia-suchasnyi-urok-zarubizhnoi-literatury-kompetentnisnyi-pidkhid
Чирка Валентина Василівна, Гелеверя Рита Олександрівна,
методисти відділу гуманітарних та мистецьких дисциплін ПОІППО |