 Вправа «Мокрий песик». Треба згадати, як струшує із себе воду мокрий собака, та спробувати повторити його рухи. Або можна уявити, що струшуємо із себе пилюку – від маківки голови до кінчиків пальців ніг. Також можна допомогти руками струшувати із себе уявні воду чи пил, інтенсивність дитина сама собі обирає. Ця вправа допомагає позбавитися стресу, її також корисно виконувати надвечір.
Якщо поряд виявився м’яч, то можна по черзі стискати м’яч, то однією рукою, то іншою. Це стимулює обидві півкулі головного мозку. Можна додати й почергові рухи стопами.
Вправа «Корені дерева»
Потрібно уявити, що наші стопи, які зараз міцно стоять на підлозі, – це корені могутнього дерева, глибокі й міцні. Такі, що жодна стихія не зможе зрушити нас із місця. І так постояти деякий час, наче проростаєш коріннями у землю.
Вправа «Таємний тапінг». Натискаючи великим пальцем на фаланги, ми стимулюємо нервові закінчення. Ці імпульси пригнічують активність амигдали (або ж мигдалеподібного тіла) — мозкового центру, який відповідає за тривожність. Тож по черзі натискайте на подушечки кожного пальця, поки не відчуєте, що заспокоїлися. Можна обома руками одночасно.
Дихальні вправи. Потрібно починати із видоху тому що коли організм мобілізований і напружений, насамперед він потребує, щоб з нього випустили назовні те, що він наразі утримує в собі. І лише після того можна робити повноцінний вдих. Вдихаємо, наче нюхаємо квітку. Також можна уявити, що всередині нас – уявна повітряна кулька, яку мусимо наповнити повітрям. Щоб зрозуміти, як ви вдихаєте, можна покласти на живіт руку та відчути, що він піднімається, коли ми робимо вдих.
На пару секунд затримуємо дихання, а потім повільно видихаємо, наче задуваємо свічку. Й уявляємо, як кулька в животі здувається. Ця вправа заспокоює та нормалізує тиск.
Вправа «Дихання через соломинку». Можна взяти звичайну соломинку для коктейлів або розкрутити кулькову ручку й робити вдих через неї, а видих через рот. Це також допомагає повернутися до контролю над тілом і думками.
Будьте здорові та бережіть себе | 
