Дослідження
стану готовності педагогічних працівників ЗНЗ міста
щодо впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами (лютий 2016 року)
Для дослідження стану готовності педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів міста щодо впровадження інклюзивного навчання для дітей з особливими потребами було проведено анкетування педагогів. Анкета складалася з 17 запитань, які включали в себе закриту, відкриту на напіввідкриту форми. Запитання стосувалися вивчення актуальності проблеми впровадження інклюзивного навчання в ЗНЗ, вплив інклюзії на здорових дітей та з порушеннями психофізичного розвитку, рівня підготовки педагогів до викладання в інклюзивному класі.
Під час дослідження було опитано 161 педагогічна працівника (учителі початкових класів, іноземної мови, математики, фізики, інформатики, хімії, біології, географії, економіки, учителі художньо-естетичного циклу), що становить 50,5% від загальної кількості педагогів міста. Загальний педагогічний стаж респондентів викладено в таблиці 1.
Табл.1
Стаж роботи
|
Кількість
|
%
|
до 5-ти років
|
16
|
9,9
|
до 10-ти років
|
19
|
11,8
|
більше 10-ти років
|
126
|
78,3
|
91,3% опитаних стверджують, що кількість дітей з порушеннями розвитку в Україні щороку збільшується.
29,2 % педагогів вважають, що якісна середня освіта сьогодні однаково доступна для всіх громадян України, їм заперечують 27,3%, а 43,5% педагогів визнають лише частковий доступ до освіти дітям із особливими потребами.
На запитання «Прихильником якої форми навчання для дітей з особливими потребами Ви є?» педагоги визначають індивідуальну форму та інклюзивні класи з наявністю асистента вчителя (табл.2).
Розподіл відповідей на запитання «Прихильником якої форми навчання для дітей з особливими потребами Ви є?»
Табл.2
Варіанти відповідей
|
Кількість
|
%
|
спеціальні класи в складі ЗНЗ
|
46
|
28,6
|
спеціальні школи;
|
50
|
31,1
|
індивідуальна форма навчання
|
79
|
49,1
|
інклюзивні класи з наявністю асистента вчителя
|
94
|
58,4
|
Причинами, що перешкоджають впровадженню інклюзивного навчання є фінансова і матеріальна незабезпеченість (63,4%), відношення та стереотипи людей – 47,8%, на відсутність знань та інформації з даної проблеми вказали 16,8% опитаних. Причому власний рівень знань та вмінь з питань інклюзивної освіти 75,8% педагогів ЗНЗ оцінюють як недостатній. Найбільше їх цікавлять питання організації навчання дітей з особливими потребами, створення сприятливої атмосфери в дитячому середовищі, в якому навчається дитина з функціональними обмеженнями, міжнародний досвід в розвитку інклюзивної освіти. Поняттєва та термінологічна сутність інклюзивної освіти, нормативно - правова база з інклюзії в Україні, вимоги до створення інклюзивного середовища цікавлять педагогів менше. (Табл.3).
Табл.3.
Розподіл відповідей педагогів на запитання «Яку науково-методичну
консультацію із перелічених питань Ви б хотіли одержати?»
Варіанти відповідей
|
Кількість
|
%
|
інклюзивна освіта: сутність, поняття, термінологія
|
32
|
19,9
|
діти з особливими потребами та організація їх навчання
|
114
|
70,8
|
сучасні тенденції розвитку спеціальної освіти
|
63
|
39,1
|
міжнародний досвід в розвитку інклюзивної освіти
|
81
|
50,3
|
вимоги до створення інклюзивного середовища в ЗНЗ
|
78
|
48,4
|
нормативно - правова база з питань інклюзії
|
55
|
34,2
|
створення архітектурної доступності в закладі
|
41
|
25,5
|
створення сприятливої атмосфери в дитячому середовищі, в якому навчається дитина з функціональними обмеженнями
|
89
|
55,3
|
Педагоги вважають, що підвищити обізнаність у сфері спеціальних педагогічних знань мають в інституті післядипломної педагогічної освіти (49,1%), потрібно одержати додатково диплом ВНЗ за спеціальністю «Дефектологія» (41,6%), під час навчання у ВНЗ – 36,%, дистанційно – 8,7%.
На сьогоднішній день рівень науково-методичного забезпечення навчального закладу щодо запровадження інклюзивного навчання педагоги оцінюють як відсутній – 75,8%, 22,4% як посереднє.
Для забезпечення оптимальних умов розвитку та навчання дітей з психофізичними порушеннями у школі, насамперед, потрібно: організувати соціальне середовище через спеціальну підготовку педагогів та учнів конкретного класу (50,9%), провести інформаційно-пояснювальну роботу з педагогами та батьками навчального закладу (37,3%), надавати психопрофілактичну та психокорекційну допомогу дитині (34,2%), надавати консультації батькам дитини, що має психофізичні вади (27,3%).
Для підвищення ефективності впровадження інклюзивного навчання у закладі, педагогічні працівники ЗНЗ пропонують проведення тренінгів, практикумів з дітьми, спрямовані на формування у дітей адекватного відношення до людей з особливими потребами (49,1%), стажування педагогів в закладах, де успішно реалізується інклюзивне навчання (37,3%), залучення спеціалістів для обміну досвідом (33,5%), розробляти теоретичні та практичні матеріали на допомогу вихователям, вчителям, батькам (26,1%).
Виходячи з аналізу результатів опитування педагогічних працівників про стан готовності педагогічних працівників ЗНЗ щодо впровадження інклюзивного навчання для дітей з особливими потребами, отримано наступні результати:
- Кількість дітей з психофізичними порушеннями в Україні щороку збільшується.
- Якісна середня освіта, на думку педагогів, частково доступна для всіх громадян України.
- Більша частина педагогів ознайомлені з поняттям «інклюзія», проте не всі диференціюють його з поняттям «інтеграція».
- Педагоги частково володіють інформацією з питань впровадження інклюзивного навчання в навчальних закладах.
- Педагоги є прихильниками інклюзивних класів з наявністю асистента вчителя та індивідуальної форми навчання для дітей з особливими потребами.
- Залучення дитини з особливими потребами в загальноосвітній навчальний заклад загальній соціалізації та розвитку комунікативних функцій.
- В результаті інклюзивного навчання створюється ефект співпраці, співпереживань, співжиття, відповідальності, діти стають добрішими, здорові учні накопичують позитивний досвід взаємодії, взаємодопомоги та співжиття.
- Педагоги оцінюють рівень науково-методичного забезпечення навчального закладу щодо запровадження інклюзії закладу як відсутній.
- Серед інформації з проблеми інклюзії педагоги хотіли б отримати знання, в першу чергу про організацію навчання дітей з особливими потребами, створення сприятливої атмосфери в дитячому середовищі, в якому навчається дитина з функціональними обмеженнями, міжнародний досвід в розвитку інклюзивної освіти.
- Вчителям ЗНЗ для роботи в системі інклюзивної освіти потрібно буде підвищувати обізнаність у сфері спеціалізованих педагогічних знань в інституті післядипломної педагогічної освіти.
- Власний рівень знань та вмінь з питань інклюзивної освіти педагоги оцінюють як недостатній.
- Інформацію з питань інклюзивної освіти педагоги ЗНЗ отримують шляхом самоосвіти, обміну досвідом з колегами, відвідуванням методичних заходів міського та обласного рівнів.
- Основною причиною, що перешкоджає впровадженню інклюзивного навчання, педагоги вважають фінансову та матеріальну незабезпеченість, відношення та стереотипи людей.
- Для забезпечення оптимальних умов розвитку та навчання учнів з психофізичними вадами у масовій школі, насамперед, потрібно через спеціальну підготовку педагогів та учнів конкретного класу, проведення інформаційно-пояснювальної роботи з педагогами та батьками навчального закладу, надання психопрофілактичної та психокорекційної допомоги дитині.
- Насамперед, в інклюзивному класі педагогам потрібно сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми в класі, школі, узгоджувати свої навчальні плани зі спеціалістами, педагогами та батьками дитини з особливими потребами, залучати батьків дітей з психофізичними вадами до участі в житті школи.
- Підвищенню ефективності впровадження інклюзивної освіти в ЗНЗ сприяє залучення спеціалістів для обміну досвідом, організація курсів підвищення кваліфікації.
Методист Р.О.Білецька |