Я – європеєць  У вересні-жовтні
цього навчального року проходив відбірковий (міський) етап Всеукраїнського
конкурсу есе «Я - європеєць», який має на меті привернення уваги до розвитку
українсько-литовських відносин у різних сферах суспільного життя, пропаганду
європейських цінностей, демократичних принципів державного устрою, розвиток у
дітей і молоді активної життєвої позиції.
Оригінальними і
цікавими були думки учнів загальноосвітніх навчальних закладів м. Миргорода. Школярі
продемонстрували свої літературні здібності, довели, що вони розуміють права і
свободи людини та готові до участі у суспільному, культурному та міжнародному
житті країни.
Тож маємо нагоду
познайомитись із кращими роботами учасників конкурсу. Це роботи
Дєдкової Ольги, Юрової Надії, Дерев’янко Юлії та Марцинковської Анастасії.
*** Я – європеєць. Я
– дитина сучасного світу, яка не забуває історію своєї країни, шанує рідну
мову, не принижуючи інші. Я знаю свою культуру і, водночас, не цураюся культур
народів, що населяють нашу планету.
Так, я патріот.
І вголос можу заявити на весь світ: «Люблю свою Україну!» Мені ніколи не спаде
на думку критикувати країну-побратима, адже я – європеєць!
Я – європеєць і
однаково поважаю всі релігії на Землі. Кожна з них формувалася сторіччями,
відданість їм доводилася і буде
доводитися багатьма поколіннями нащадків, які з упевненістю можуть сказати: «Я
вірю у свого бога, якого обрав сам. Тож нехай інші теж обирають. Я зробив свій
вибір за покликом душі, як і сотні тисяч інших людей, бо це моє невід’ємне право». Так, я поважаю права і закони,
виконую їх, бо знаю: у Європейській державі закони стоять на варті життя та
спокою її громадян.
Я – європеєць, і
я однаково добре ставлюся до представників усіх націй і меньшин, бо знаю, що в
цивілізованій, культурній країні немає місця нацизму і дискримінації. Хоч ти
афроамериканець, хоч ти єврей, хоч ти українець, ти друг для мене, і я завжди
протягну тобі руку допомоги.
Я – молодий
європеєць і мрію здобути гарну освіту, якісно виконувати роботу і гідно прожити
життя, тому що хочу бути корисною для своєї країни і для всього світу. У моєму
серці й голові живуть талант та ідеї, якими я планую поділитися з іншими, щоб
зробити світ кращим.
Я – європеєць і
тому поважаю природу й екологію і ніколи не дозволю собі викинути папірець не
на смітник. Мене обурюють замулення водоймищ, забруднення повітря і вирубування
лісів. Відомо, що сучасні розробки дозволяють створювати екологічно чисті
заводи та фабрики, які необхідно будувати в усіх країнах, щоб зберегти для
нащадків здорову планету. Я впевнена, що природа й людина можуть і мусять
існувати у злагоді й гармонії, не руйнуючи, а доповнюючи одне одного.
Я – європеєць і
хочу володіти декількома мовами й зміцнювати міжнародні зв’язки, бо впевнена,
що майбутнє – за співпрацею і довірою всіх держав світу. Багатий досвід
спілкування з американськими волонтерами
переконав мене в необхідності створення дружніх зв’язків, укріплення
довіри і злагоди між країнами. Також на нашій планеті все більшої популярності
набувають волонтерство та благодійність. Ми, європейці, розуміємо їх необхідність. Людина може називатися
«Розумною», якщо вона дбає не тільки про себе, а й дарує добро і тепло своєї
душі тим, хто цього потребує. Я мрію
подорожувати, пізнавати щось нове, цікаве та незвичайне, мрію здобути досвід і
поділитися ним.
Я – європеєць, тому
відкрита для нових знайомств та починань, досліджень і знань. Я вірю, що кожна
людина може досягти всього, чого забажає. Треба впевнено рухатися до своєї
мети, не зважаючи на всі труднощі та перешкоди, що траплятимуться на шляху.
Я – європеєць, і
я люблю життя. І тільки від нас залежить, марним чи корисним, щасливим чи
нещасливим воно буде. Тільки ми втілюємо мрії в реальність. Тільки ми створюємо
світ навколо нас.
Ми – Європейці!
Дєдкова Ольга, учениця 11-ого класу Миргородської гімназії імені Т.Г. Шевченка
***
Яке ж це щастя, що я – європейка! Наша велична
столиця стоїть поруч із такими гігантами, як Берлін, Вільнюс, Відень, Париж,
Варшава. Хтось, може, скаржиться на Україну духовну, я ж – ні. Наші найстаріші
університети, церкви, костьоли, наші мальовничі Карпати відомі по всьому світу
і гідно тримають марку країни.
Мені
всього 16 років. Але я вже зайняла активну громадську позицію та підтримую
вступ України до Європейського Союзу. Я хочу, аби в нашій країні панувала
демократія та рівність усіх прошарків населення. І почну з себе. Моя майбутня
професія – журналіст або перекладач. Як перекладач я здійснюватиму культурний
обмін між державами у сфері літератури, можливо, допомагатиму політикам знайти
спільну мову, і робитиму це із задоволенням. Як журналіст я дотримуватимуся
правил чесної журналістики, не напишу ні слова брехні та завжди нещадно
викриватиму недоліки суспільства і влади, аби допомагати Україні змінюватись на
краще.
Я
дуже хочу, аби сучасне покоління зрозуміло, , що саме нам вершити далі історію,
виховувати вільних людей, які вже не зазнають соціального тиску та матимуть
доступ до кращих умов життя. Удосконалимо цей світ разом!
Юрова Надія, учениця 11-ого класу Миргородської гімназії імені Т.Г. Шевченка
***
«Україна
– серце Європи…» Безсумнівно, цей вислів знає кожен. Та як часто Ви
замислювалися над змістовністю цієї фрази?
Я
вважаю, що, насамперед, наша Батьківщина є європейською державою не лише тому,
що її територія – центр Європи, а й тому, що українці – одна з найдавніших
націй світу, яка завжди відстоювала свою свободу та незалежність. Ми називаємо
себе європейцями не завдяки географічному розташуванню, а завдяки національному
самоусвідомленню, прогресивності, патріотизму.
Дерев’янко Юлія, учениця 11-ого
класу ЗОШ №1 імені Панаса Мирного
***
Я
– патріот своєї держави, вірю, що наша країна – це те місце, де можна
розвиватися і здійснювати бажання!
Для
своїх 15-и років я багато що зробила і надалі не зупинятимусь на досягнутому.
Постійно беру участь у суспільно-культурному житті мого міста та області, маю
активну життєву позицію, знаю, чого прагну від життя, цілеспрямовано йду до
своєї мети і мрію про щасливе майбутнє нашої держави! Я зрозуміла якщо нічого
не робити, стояти на місці, не використовувати всі можливості і не брати усе
від життя, то доля подарує мені сірі будні, де я розчинюсь у світі тіней та
смутку. Тому я наполегливо працюю, здобуваю поки що середню освіту, а надалі
буду здобувати вищу, приношу користь нашій державі та планую відвідати різні
країни, щоб розширювати свій кругозір.
Україна
знаходиться у центрі Європи, і я сміливо, після подорожей містами Європи, з
гордістю зможу заявити: «Я – європейка і пишаюся цим!» А ще б я дуже хотіла,
щоб врешті-решт інтеграція України в Європу і Євросоюз відбулася і українці
зажили гідним життям, бо ми того варті.
Марцинковська Анастасія, учениця 10-ого класу ЗОШ №1 імені Панаса Мирного |
