Про результати

моніторингового дослідження  стану  організації патріотичного виховання

в загальноосвітніх навчальних закладах міста

Моніторингове дослідження стану організації патріотичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах міста проводилось методичним кабінетом відділу освіти з 25 до 31 січня 2016 року з метою отримання об’єктивної інформації про стан організації та проведення виховної роботи з питань національно-патріотичного виховання  в навчальних закладах міста, виявлення рівня сформованості патріотизму в учнів 10-х класів.

Завдання дослідження:

• дослідити рівень сформованості в учнів ціннісного ставлення до суспільства і держави;
• виявити стан виховної роботи з питань національно-патріотичного виховання в навчальних закладах міста;
• визначити рівень впливу виховної роботи з питань національно-патріотичного виховання, що проводиться в закладах, на формування  почуття патріотизму в учнів;
• виявити рівень організації співпраці навчальних закладів  із батьківською громадськістю, іншими державними і громадськими структурами з питань патріотичного виховання дітей та учнівської молоді.

Дослідження здійснювалось методом анкетування.

До анкетування були залучені заступники директора з виховної роботи та учні 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів міста.

Для якісної організації та проведення дослідження в навчальному закладі визначалися координатори (працівники психологічної служби) моніторингового дослідження, які забезпечували проведення інструктажу для респондентів щодо заповнення анкет, оформлення інформаційної довідки про проведення моніторингового дослідження в навчальному закладі.

Точність отриманих результатів анкетування залежала від об’єктивності та відвертості відповідей респондентів.

Репрезентативність вибіркової сукупності  досягнута забезпеченням участі в дослідженні заступників директора з виховної роботи та учнів 10-х класів ЗНЗ міста відповідно до вибіркової сукупності учасників дослідження:

У віковий період 15-17 років формується ідентичність, окреслюються життєві плани. Саме тому дослідження серед даної вікової категорії великою мірою можна вважати прогностичним.

Дослідження було спрямоване на вивчення громадської думки серед старшокласників міста щодо їх ставлення до країни, державних і неофіційних символів України; рівня самоідентифікації і толерантності; вивчалося питання, чи пов’язують молоді люди свої життєві перспективи з Україною.

Учні 10-х класів нашого міста вважають, що патріот – це людина, яка готова захищати інтереси своєї батьківщини ціною власного життя (74%), працює на добробут своєї країни (72%), наслідує національні традиції (42%). Лише 18% вказують на обов’язкове володіння рідною мовою, а 22% - народження та проживання в країні. 40% опитаних безумовно вважають себе патріотами і 26% «швидше так». Вони вважають себе патріотами, тому що намагаються своїми вчинками діяти на благо своєї країни (64%), беруть активну участь у громадському житті (40%),        беруться за будь-яку можливість впливати на поліпшення добробуту держави (30%). Для 76% десятикласників вбирання у національний одяг (вишиванка) – прояв патріотизму. Почуття гордості виникає у 82% старшокласників, коли вони чують (співають) Гімн України.

Респонденти чітко розрізняють поняття  «патріотизм» і «націоналізм».

Предметом гордості за країну, народ для наших учнів є наше минуле, наша історія (54%), великі люди української національності (36%), мова українського народу (34%), мужність та героїзм наших сучасних воїнів (32%).

Громадянами України себе ідентифікують 72% опитаних. Задоволені фактом проживання в Україні 56%, «скоріше так» - 28%.

Надають перевагу жити й працювати в Україні, оскільки це рідна земля, батьківщина, 20% учнів, жити й працювати в Україні з хорошою заробітною платнею – 26%. Жити й працювати за кордоном, у країні з більш розвиненою економікою та стабільною соціально-політичною ситуацією, з більшими можливостями для самореалізації прагнуть 33,3% старшокласників. Адже 32% респондентів вважають, що соціально-політична ситуація в країні  найбільше  впливає на формування їхніх громадянських позицій.

100% заступників з виховної роботи та 82% учнів стверджують, що у навчальному закладі проводиться робота щодо національно-патріотичного виховання. У навчальних закладах розроблені концепції патріотичного виховання навчального закладу, створені моделі національного виховання, на основі яких розроблено плани заходів, що систематично реалізуються. Хоча 66% заступників з виховної роботи вважають забезпечення навчального закладу програмами та методичними матеріалами з питань національно-патріотичного виховання недостатнім.

Слід констатувати, що в практиці навчальних закладів поряд з традиційними формами роботи (лекції, бесіди, дебати, години спілкування, уроки мужності), популярності набувають такі заходи, як тренінги, акції, фестивалі, віртуальні мандрівки, флешмоби, метод відкритої трибуни. Учні шкіл учні беруть участь у заходах патріотичного спрямування міського, обласного, всеукраїнського рівнів («Сокіл («Джура»)», акція «Полотно Миру», благодійні ярмарки тощо).

Спільно з батьками спільно з батьками плануються та проводяться спільні заходи національно-патріотичного характеру (50%), батьки активно залучаються до проведення заходів національно-патріотичного характеру (66%). Як наголошують діти, схвалюють, підтримують усе, що проходить у навчальному закладі, 92% батьків.

Заступники директора з виховної роботи відзначають ріст активності, ініціативи, захопленості спільною справою серед учнів шкіл.

Колективи навчальних закладів міста активно співпрацюють із міською Спілкою ветеранів Афганістану, організацією ветеранів України, Єдиним координаційним центром (волонтери), Спілкою учасників АТО, міською громадською організацією «Трикутник», Молодіжним парламентом, Миргородським полком українського козацтва.

Вважаємо, що у навчальних закладах міста створені умови для становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Р.Білецька

19.02.2016 року