Відділ освіти та ММК

УРОК – ОСНОВНА ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Заповіді вчителя

1. Дбай про своє добре ім’я – це найвища цінність сучасного вчителя.
2. Роби все вчасно і професійно.
3. Завжди будь люб’язним, привітним і доброзичливим.
4. Ніколи не говори зайвого. Завжди думай про наслідки сказаного тобою.
5. Турбуйся про своїх колег, учнів – вони створюють твій імідж.
6. Дбай про свій зовнішній вигляд. Пам’ятай: привабливий зовнішній вигляд – запорука позитивного іміджу.
7. Говори і пиши гарною мовою – вони ознаки твого інтелекту.
8. Пам’ятай, що впевненість у собі не повинна заважати скромності.

Перед уроком

1. Перед уроком перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто у класі.
2. Уявно відтворіть основні етапи уроку.
3. Пригадайте план уроку.
4. Уявіть клас та окремих учнів.
5. Викличте відповідний емоційний настрій.

Як подолати страх? (тези для аутотренінгу)

1. Я ґрунтовно підготувався до заняття.
2. Я спокійний.
3. Настрій у мене хороший, бадьорий.
4. Я продумав усі компоненти уроку.
5. Я добре знаю всіх учнів, вони дисципліновані, уважні.
6. Діти з повагою ставляться до мене.
7. Я підібрав цікавий матеріал і зможу захопити школярів.
8. Мені легко з учнями.
9. Я цілком володію собою.

Уміння заходити до класу

1. Завчасно з’ясуйте, в якому кабінеті відповідно до розкладу ви маєте проводити заняття, особливо коли це пов’язано із замінами уроків.
2. У кожному класі доберіть собі помічників.
3. Під час перерви підберіть усі матеріали, потрібні вам для конкретного уроку, компактно складіть їх.
4. Оглянувши себе перед дзеркалом, після першого дзвоника на урок виходьте з учительської і прямуйте до класу.
5. Почекайте другого дзвоника, дайте змогу всім учням зайти до класної кімнати.
6. Журнал, зошит, підручник тримайте в лівій руці, а правою відчиняйте двері. Ви маєте з’явитися в отворі дверей на повний зріст. Не обертаючись, правою рукою за своєю спиною зачиняйте двері.
7. На вашому обличчі має бути вираз задоволення і ледь помітна посмішка: ви раді зустрічі з вихованцями.
8. Упевненим кроком ідіть до робочого стола, 2-3 секунди уважно оглядайте клас, щоб охопити поглядом усіх учнів і психологічно налаштувати їх на навчальну діяльність.
9. Зайшовши до класу, не забудьте усміхнутися і привітатися.

Збірка добрих порад

• Перегляньте навчальну програму, обов’язково перечитайте пояснювальну записку, прочитайте вимоги стандарту з даної теми, з'ясуйте, що потрібно від вчителя до даного уроку.
• Конкретизуйте завдання уроку, виділіть провідну мету, сформулюйте і запишіть її у плані таким чином, щоб вона була доступна, зрозуміла учням, усвідомлена ними.
• Визначте, що має зрозуміти, запам'ятати учень на уроці, що він повинен знати і вміти після уроку. На початку уроку поясніть учням мету, завдання уроку.
• Під час підготовки до уроку відновіть в пам'яті матеріал підручника, підберіть опорні знання, вміння та навички.
• Прагніть до організованого початку всіх своїх уроків.
• Визначте, який навчальний матеріал повідомити учням, а який вони повинні опрацювати самостійно; в якому обсязі, якими порціями, які цікаві факти, що підтверджують провідні ідеї, повідомити школярам.
• Підберіть найбільш ефективні способи вивчення нового матеріалу, формування нових знань, умінь і навичок.
• Продумайте, що і як має бути записано на дошці та в зошитах учнів.
• Записуючи план уроку, уявляйте його як цілісне явище.

• Будьте зібраним, чітко і ясно ставте завдання перед учнями, дотримуйтеся логіки викладу матеріалу.
• Завдання та інструктаж давайте чітко, коротко, з обов'язковим з'ясуванням того, як учні зрозуміли вимоги.
• Будьте доброзичливим, не ображайте учнів; не обурюйтеся їх незнанням або нерозумінням. Пам'ятайте, що якщо більшість учнів чого-небудь не знає або не розуміє, то помилку треба шукати насамперед в собі, в способах організації їх діяльності.
• Не перебивайте учня, давайте можливість йому завершити думку. Пам’ятайте, що нечітка відповідь може бути наслідком незрозуміло поставленого вами запитання. Вислуховуйте відповідь до кінця навіть тоді, коли учні помиляються чи в вас обмаль часу.
• Пильно стежте за тим, як учні слухають учителя. Втрата уваги - сигнал про те, що треба змінити темп, повторити викладене або включити в хід уроку додатковий матеріал чи розрядку.
• Заощаджуйте час, вчасно розпочинайте урок та закінчуйте його за дзвінком. Приходьте в кабінет заздалегідь до дзвінка.
• Не допускайте тривалих настанов, моралізаторства, повчань.
• Темп уроку підтримуйте інтенсивним, але посильним для більшості дітей.
• Підтримуйте ініціативу учнів, їх активність і обізнаність.
• Частіше усміхайся. Пам’ятайте: ваша усмішка при вході до класу свідчить про те, що зустріч з дітьми вам приємна і що усмішка створює загальний позитивний настрій.
• Стимулюйте питання учнів, їх бажання дізнатися про щось нове.
• Не використовуйте багато часу для перевірки домашнього завдання. Використовуйте різні форми перевірки, вводьте систему взаємоперевірки.
• Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять однокласники.
• Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на уроці – так міцніше засвоюється новий матеріал.
• При використанні технічних засобів навчання, комп’ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.
• При організації самостійної роботи, гри, усних відповідей не квапте учнів.
• Обов’язково звертайте увагу на виховні аспекти уроку.
• Домашнє завдання потрібно давати з поясненням, до дзвоника. Не затримуйте учнів після дзвоника.
• Проводьте фізкультхвилинку.
• Вивчайте можливості кожного вихованця та спирайтеся на них.
• Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати зверхні стосунки з ними. Пам’ятайте, що навіть малюк у взаєминах з дорослими відстоює свою незалежність.
• Важливе завдання вчителя – передбачити ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам’ятайте, що помилці легше запобігти, ніж потім виправляти її.
• Мотивуйте виставлену оцінку, скажіть учневі, над чим йому слід попрацювати додатково. Це привчатиме до дисциплінованої праці і учень буде звикати до того, що вказівки вчителя потрібно виконувати обов’язково.
• Закінчуйте урок загальною оцінкою роботи класу і окремих учнів. Нехай всі відчують почуття задоволення від результатів праці. Постарайтесь помітити позитивне в роботі недисциплінованих дітей, але не робіть це занадто часто.
• Не допускайте конфліктів з усім класом чи з його частиною, а якщо вони виникли, не затягуйте, а шукайте розумні шляхи вирішення.
• Особливу увагу звертайте на тих учнів, у кого нестійка увага. Попереджайте відразу ж наміри порушити робочий ритм. Звертайтесь з запитаннями до тих, хто може на уроці відволікатись.
• Пам'ятайте, що більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого вони навчаються, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.
• Основне призначення оцінки – правильно визначити результати навчання, визначити зміни динаміки успішності та стимулювання учнів.
• Починайте урок енергійно. Не затягуйте час, задаючи питання про те, хто не виконав домашнє завдання і вислуховуванням відповідей. Урок ведіть так, щоб кожен учень із самого початку його і до кінця був зайнятим ділом. Захоплюйте учнів змістом матеріалу, контролюйте темп уроку, допомагайте “слабшим” повірити в свої сили.
• Утримуйтесь від зайвих зауважень.
• При порушенні поведінки учнем – звертайтесь за допомогою до учнів класу. З порушником, якого клас не підтримує, легше справитись.
• Пам’ятайте: кожний урок не повинен бути схожий на попередній.

Сприяють успіху уроку:

• виражена зацікавленість вчителя в знаннях і вміннях учнів;
• продуманий план уроку;
• добре знання матеріалу;
• бадьоре самопочуття, хороший настрій;
• почуття свободи на уроці, «фізичної» розкутості;
• правильний вибір методів навчання, їх різноманітність;
• цікавість викладу;
• яскраво виражене емоційне ставлення вчителя до матеріалу;
• багатство інтонацій, міміки, жестикуляції вчителя;
• домагатися виконання кожної своєї вимоги – в іншому випадку краще її взагалі не озвучувати.

Утрудняють проведення уроку:

• невпевненість у своїх знаннях;
• байдуже ставлення до всього, що відбувається на уроці;
• скутість рухів, поведінки, мовлення, поганий настрій;
• одноманітність методів навчання;
• монотонність і сухість при викладі нового матеріалу;
• відхід від теми уроку, захоплення сторонніми, не пов'язаними з темою і завданнями уроку, питаннями;
• невміння учнів працювати запропонованими методами навчання.

ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДО УРОКУ

 На початку:

• чітко визначити і сформулювати для себе тему;
• визначити місце теми в учбовому курсі;
• визначити основні поняття уроку;
• визначити ту частину учбового матеріалу, яка буде використана надалі.

 Визначити та чітко сформулювати ціль уроку – навіщо він взагалі потрібен? Для цього потрібно визначити навчальні, розвиваючі і виховні функції уроку.

 Спланувати та продумати учбовий матеріал

• Підібрати літературу по темі та відібрати з доступного матеріалу тільки той, який служить вирішенню поставлених задач.
• Підібрати учбові завдання.
• Упорядкувати учбові завдання відповідно до принципу “від простого до складного”.
• Скласти три набори завдань:

1)      завдання, що підводять учня до відтворення матеріалу;

2)      завдання, що сприяють осмисленню матеріалу учнем;

3)      завдання, для закріплення матеріалу учнем.

 Продумати “родзинку” уроку.

Кожний урок повинен містити щось, що викличе здивування, подив, захоплення учнів – одним словом, те, «що вони пам’ятатимуть, коли все забудуть». Це може бути цікавий факт, несподіване відкриття, красивий дослід, нестандартний підхід до вже відомого.

 Згрупувати відібраний учбовий матеріал.

Головне – це вміння знайти таку форму організації уроку, яка викличе підвищену активність учнів, а не пасивне сприйняття нового. Для цього продумати послідовність організації роботи з матеріалом, зміну видів діяльності учнів.

 Спланувати контроль за діяльністю учнів на уроці.

Для цього визначити, який матеріал контролювати, як контролювати та як використовувати результати контролю.

 Підготувати устаткування для уроку.

• Скласти список необхідних наочностей, приладів, карточок, роздаткового матеріалу тощо.
• Продумати як розмістити новий матеріал на дошці у вигляді опорного конспекту.

 Продумати домашнє завдання.

• Визначити змістовну частину та рекомендації для його виконання.

ЕТАПИ УРОКУ

 Урок — логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів.

Тривалість уроків у загальноосвітньому навчальному закладі становить: у 1 класі – 35 хв., у 2 – 40 хв., у 5-12 – 45 хв. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та державної санітарно-епідеміологічної служби.

Тривалість перерв між уроками визначають з урахуванням потреб в організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менше 10 хвилин, великої перерви (після другого або третього уроку) – 20 хв.

Кожний тип уроку має властиву тільки йому структуру, яку створює набір конкретних елементів.

1. Організаційна частина.

До неї належать привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи. Мета її — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети — кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.

3. Перевірка знань учнів.

Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань.

4. Стимулювання навчальної діяльності.

Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.

5. Актуалізація опорних знань.

Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання.

6. Пояснення нового матеріалу.

Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів.

7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань.

Допомагає викладачеві, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу.

8. Закріплення нового матеріалу.

Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок.

9. Підбиття підсумків уроку.

Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. Учитель аналізує, що нового дізнались учні на занятті, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. У підсумках уроку має бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності класу та окремих учнів, оцінено їх роботу.

10. Повідомлення домашнього завдання.

Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями — в щоденник.

Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.

Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Доцільність тих чи інших типів і структур уроку оцінюється за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.