 Статтю про інтервізію прийнято писати зі слів «Інтервізія - це…», але в нашому випадку створенню інтервізійної групи серед колег психологічної служби слугувала практика профілактики «синдрому професійного вигорання» для відпрацювання негативних почуттів, які виникають у процесі роботи в умовах, коли працівника психологічної служби закладу освіти ототожнюють з педагогом, а не фахівцем психологічної служби.
Тому за впровадження інтервізії для професійного росту спеціалістів допоміжних професій: практичних психологів, соціальних педагогів - хочу подякувати його величності рішенню і 1-му кроку до змін, що сприяло тернистому шляху до запровадження інтервізійної групи. Також окрема подяка колегам, бібліотекарям читальних залів, музею, керівникам навчальних закладів, методистам, які із розумінням поставились до сучасних інновацій, що сприяють підвищенню і розвитку психологічної служби в місті, а також рішенню про вибір навчального курсу «Теорія і практика АРТ-терапії. Поглиблений курс АРТ – терапії», де однією з умов навчання було використання на практиці технік і методик із метою переосмислення погляду на життя і зміни у собі. Оскільки на той момент (2 роки тому), сприймання психолога в закладі освіти було невизначеним, розмитим, без чіткого бачення, а сьогодення вимагає чіткості, гнучкості, впевненості, відповідальності, професіоналізму… А як зараз? Час лікує…. На пропозицію колегам разом спробувати «занурення в себе» під час літніх канікул і проходження власної терапії під супроводом методистів, які консультують дистанційно і вчасно надають допомогу, результат був позитивним – всі відгукнулись. Цей час для всіх став об'єднувальним ресурсом, яким ми ділимось і який проживаємо, «зцілюючись» і вдосконалюючись, допомагаючи один одному у вирішенні ситуацій. Ресурс групової роботи був відчутним для кожного, хто щиро до цього прагнув. Як писав Наполеон Хілл, «в кожній проблемі приховане зерно рівної або ще більшої можливості і глибини. Ваша задача - знайти її» (із кн. Брайана Трейсі «Немає виправдань»). Тому постала потреба у зверненні до методиста відділу освіти про необхідність створення уже давно існуючої на практиці «інтервізійної групи» для працівників психологічної служби.
Однак жити – мати проблеми, а мати проблеми – вміти їх вирішувати.
За 2 роки інтервізійна робота групи стала необхідною частиною психологічної практики:
- де використовується досвід колег;
- відбувається обмін переживаннями, ідеями, поглядами;
- через обмін і пошук проживаємо та знаходимо частину себе.
Інтервізія не передбачає навчання, а вирішує завдання професійної підтримки, творячи інсайт колективними зусиллями, оскільки контейнерування тривоги в умовах роботи спеціаліста допоміжних професій, саме групою, дає можливість переосмислення власних тривог та рефлексії, а також профілактики синдрому вигорання, який із часом виникає в процесі роботи працівника психологічної служби.
Місце роботи інтервізійної групи є нейтральним, оскільки всі несуть рівне навантаження.
Кількість учасників групи впливає на працездатність колективного інсайту.
Ведучий змінюється в залежності від місця зустрічі і заявленого запиту колег.
ПРАВИЛА РОБОТИ ІНТЕРВІЗІЙНОЇ ГРУПИ:
- Прийняття правил як обов'язкова умова участі в роботі.
- Група збирається у визначений час у визначеному місці.
- Участь у роботі інтервізійної групи добровільна.
- Єдина форма звернення один до одного.
- Ведучий/модератор слідкує за дотриманням правил, регламентом, часовими проміжками.
- Модератор змінюється при кожній зустрічі.
- Кожен учасник представляє свою ситуацію по черзі.
- Обговорення поза групою забороняється.
- Нові учасники (із числа практичних психологів, соціальних педагогів)
приймаються в групу при умові дотримання правил (після двох зустрічей та при власній згоді).
За результатами інтервізії можна спостерігати запити, які умовно розподіляються на 4 групи:
- емоційне вигорання спеціалістів, робота зі станами, почуттями, емоціями, станами (ЕМОЦІЯ).
2- відпрацювання на собі в групі нових інструментів у роботі:
- корекційно-розвивальні заняття, програми за запитами клієнтів;
- МАК (метафоричні асоціативні картки) в роботі;
- казкотерапія;
- обмін досвідом при нових формах роботи;
- АРТ-техніки;
- курси/вебінари від провідних спеціалістів;
- обговорення нормативно-правової бази і зміни в документообігу працівника психологічної служби та ін. (ПРАКТИКА).
3. Запити спеціалістів – розгляд ситуації, з якими раніше не працювали та обмін досвідом (РІШЕННЯ).
4. Нові пропозиції та прогнозуючі теми, їх обґрунтування (ІДЕЇ).
Отже, стан, ідея, рішення, практика породжують зміни!
У сучасному світі для людини широкий спектр свободи, яка ґрунтується на виборі, а вибір – це відповідальність, а відповідальність містить зіткнення зі стресом. А отже, треба навчитись цілісності в середині себе, бо задоволення життям приходить до нас від внутрішнього стану і поширюється назовні.
Зміни – частина нашої людської природи, а ми прагнемо в свідомості до стабільності, і тому такий розрив, зіткнення – це гнучкість до адаптації в нових умовах і опорою тут є тільки внутрішнє прагнення і робота над собою. Саме вона передбачає гармонію в собі і підвищує рівень компетентності людини в будь-якій сфері і є запитом для рішення проблем інших людей. «Все, що ви бачите, визначає, те, що ви відчуваєте, а те, що ви відчуваєте, визначає, що ви робите, а те, що робите, визначає ваше життя! (кн. Тїна Сіліг «Зроби себе сам.)». А, те, чим воно заповнене, - вибір за нами!
А чи готові Ви до змін у собі!?... Спробуйте, розпочніть з рішення і першого кроку. Впевнена, у Вас все вийде!
Успіхів нам всім !!!!!!
Оксана Коробка, практичний психолог Миргородської ЗОШ І-ІІІ ст. №9 імені І.А. Зубковського | 
