 15
березня 2013 року В.Ф.Аршиннікова, завідуюча бібліотеки Миргородської гімназії ім. Т.Г.Шевченка,
запросила старшокласників та учителів гімназії, а також бібліотекарів
навчальних закладів міста до літературної вітальні, де до уваги присутніх було
представлено літературно-музичну композицію «Так ніхто не кохав…» за інтимною
лірикою українських поетів.
Ліна
Костенко писала:
Поезія – це свято,
як любов
О, то не є розмовка
побутова
 Таке
свято поезії та любові подарували глядачам
учні 10-А. та 10-Б класів гімназії. Це було справді вражаюче дійство. Мистецтво, взагалі, не може залишати людей байдужими, а якщо поєднати одночасно кілька його видів –
музику, пісню, художню декламацію, хореографію, кінематографію – то сила його впливу на людину стає по-справжньому магічною.
Цього вдалося досягти нашим артистам.
Поезія Ліни
Костенко є класикою української любовної лірики, декламуючи її, дівчата зуміли
передати неповторну красу й глибину цих віршів. Майстерне виконання, проникливість,
глибоке розуміння змісту, непідробна щирість, красивий тембр голосу Дєдкової
Ольги, Васецької Анни та Третяк Карини змусили слухачів разом із ними пережити
сильні почуття, справжні душевні потрясіння, виражені поетесо в її віршах.
 Не
можна було не повірити й словам віршів Л.Забашти, О. Шульги, Т.Домашенко,
прочитаними не менш майстерно Майбородою Валерією та Скляровою Євгенією,
дівчата змусили слухачів перейнятися відвертістю й красою цих поезій.
Відрадним є й те,
що представники сильної статі – наші хлопці – також можуть бути щирими й
зворушливими, читаючи пристрасні поетичні рядки В.Симоненка, В.Сосюри,
І.Франка. Прекрасними декламаторами показали себе Парака Сергій, Гончаренко
Антон, Книшев Леонід.
Ведучим
на святі були Ірина Посельська та Сергій Парака, із цією роллю вони завжди
справляються бездоганно, майже як професіонали. Прекрасна дикція, ідеальне
володіння голосом, уміння правильно підібрати й передати найтонші нюанси
інтонацій – основні достоїнства наших ведучих.
Особливою родзинкою
композиції була декламація уривка із новели М.Коцюбинського «На острові». У ньому
йшлося про раптове кохання між двома, про яке вони говорили лише поглядами.
Красиві, філігранні слова великого майстра прози, прочитані оксамитовим голосом
Олександра Надтоки й ніжним і зворушливим Ольги Дєдкової, подіяли просто
вражаюче на присутніх.
 Хочеться
відзначити декламаторську майстерність усіх читців, високий рівень виконавської
культури, справжнє натхнення. У поєднанні з музичним супроводом і вдало
створеною особливо вишуканою, високоестетичною мультимедійною презентацією,
автором якої є Савастеєнко В. В., заступник директора гімназії з виховної
роботи, поетичні рядки українських авторів звучали як справжнє одкровення,
передаючи глядачам емоційний стан виконавців, заряджаючи їх якимись особливими
переживаннями.
Яскравим
та іскрометним вкрапленням у суцільний потік лірики, що панував у залі, було
інсценування уривка із п’єси М.Старицького «За двома зайцями». Акторські
здібності й тут допомогли Сергієві Параці блискуче передати характер такого
колоритного образу, як Свирид Голохвостий, а славнозвісна Проня Прокопівна у
виконанні Насті Бакало постала перед нами досить милою і симпатичною, у міру
манірною, хоча достатньо щирою і надзвичайно емоційною. Не можна було без
посмішки й захоплення дивитися на цю
парочку.
 Потужним
підсиленням емоційного впливу художнього слова, музики, мультимедійних слайдів
стало також і хореографічне мистецтво, яке дарували глядачам талановита
танцівниця Влада Константінова (учасниця хореографічного ансамблю «Веснянка»
при Центрі естетичного виховання, керівник Олена Гула) й наш почесний гість – Сергій Литка (колишній випускник цього ж
ансамблю, випускник Полтавського педагогічного університету ім.. В. Короленка,
нині професійний хореограф). Їхній танець любові у поєднанні зі словами пісні у
виконанні О.Пономарьова «Я ніколи нікому тебе не віддам» стали кульмінаційним
моментом усього дійства. Майстерність, грація, складна хореографія, карколомні
трюки й підтримки, пристрасть, емоційність – усе це буквально тримало в полоні
зал і змушувало слідкувати за рухами танцівників затамувавши подих.
Ну, і, звичайно ж,
сильним акордом у всій цій маленькій драмі стало виконання пісень «Вільний
птах» і «За тобою в небеса» Мариною Шевченко. Сильний, глибокий, красивий голос
дівчини, вишукана, інтелігентна манера виконання, як завжди, викликали
захоплення й шквал почуттів та емоцій.
Отже, свято поезії
та кохання відбулося. Спілкування з
поезією таким чином – «це збагачення власного духовного світу, його
урізноманітнення і – обов’язково! – ошляхетнення. Врешті-решт, це розвиток
людяного в людині.» (Г.Клочек).
Цей бібліотечний захід також сприяє популяризації української
книги, українського слова. На завершення В.Ф.Аршиннікова запропонувала учням
частіше звертатись до шкільної бібліотеки, щоб поповнювати свої знання й збагачувати свій духовний світ.
Таким чином, ми ще
раз мали змогу переконатися, що робота з обдарованими дітьми – це один із
найважливіших напрямків діяльності педагогічного колективу гімназії, а вихованці наші – справді
талановиті й варті того, щоб ними пишатись.
Савостьянова Т.,
учитель української мови і літератури, зав.кафедрою української філології та історії
|
