Які б часи, віки не пролітали над землею, людська душа завжди тягнеться до прекрасного, світлого, доброго. У Центрі естетичного виховання вже стало доброю традицією проведення камерних форм естетично-виховних заходів. Ось і 12 листопада в тематично оформленій залі зібралися справжні поціновувачі поезії та пісні – працівники закладу. А запросили їх до пісенно-поетичної вітальні заступник директора з навчально-виховної роботи Валентина Чемара та поет-пісняр, акомпаніатор ЦЕВ Олександр Прокопенко.
У передмові Валентина Григорівна розповіла про життєвий і творчий шлях Олександра Прокопенка, який народився у мальовничій Полтаві у родині будівельників. Вперше гітару взяв до рук у 13 років. А потім – басгітарист ВІА Полтавського технікуму нафти і газу, міських та районних Будинків культури. Особливо запам’яталася служба у лавах Радянської Армії на Далекому Сході, на Байкало-Амурській магістралі. Після навчання у Гадяцькому училищі культури працював у різних закладах. З 1995 року і по сьогодні працює у Центрі естетичного виховання.
Олександр Валентинович любить поезію і сам пише чудові вірші. А писати музику до віршів почав, захопившись збіркою «Вишнева повінь» ( до якої ввійшли твори Т. Голобородько, Т. Домашенко, М. Бойко, Ю. Дуланової, Д.Штепи).
Особливо «лягли на душу» Олександру поетичні твори Н. Харасайло, Н. Баклай, О. Хало. Так з’явилася збірка «Від листопада до падолиста» за творами Н. Баклай. Із цими талановитими поетесами в Олександра Прокопенка зав’язалися теплі дружні стосунки. Заслуговує на увагу співпраця з воїном – атовцем Олександром Бородаєм, на слова якого Олександр Валентинович написав дві пісні.
А далі Олександр Валентинович читав поезію та виконував під супровід гітари покладені на його музику поезії митців Полтавщини: Н.Харасайло, Н. Баклай, О.Хало, О. Печори.
З яким задоволенням та щирим захопленням слухали присутні чудові музичні твори про осінь, природу, про вічні людські цінності: вірність, любов, красу. Пісні Олександра Прокопенка так вразили учасників пісенної вітальні, що деякі навіть пустилися у танок. Родзинкою зустрічі став вальс-імпровізація у виконанні хореографів Олени Гули та Сергія Литки.
Наприкінці свята ведуча вручила Олександру Прокопенку квіти та фотографію його виступу на площі міста.
На згадку всі присутні зробили колективне фото.
Тепла, зворушлива атмосфера вітальні не залишила байдужим нікого, наповнило серця добром та любов’ю. Наступне засідання поетичної вітальні заплановано на січень 2020 року. То ж до зустрічі, друзі! Запрошуємо всіх небайдужих до поезії, якісної музики до нас на педагогічні посиденьки!
Зустрічі із творчими людьми будуть проводитися і з батьками наших вихованців у рамках роботи батьківського клубу «Першоцвіт». Завітайте до нас, шановні батьки, ви не пошкодуєте!
Валентина Чемара | 
