Відділ освіти та ММК

Справа навчання та виховання – це мистецтво, а тому закінченість і досконалість недосяжні, розвиток і вдосконалення — нескінченні. Успіх навчання ґрунтується на тому невловимому впливі вчителя, на тих прийомах, які щохвилини змінюються в класі й визначають суть успішного навчання. Тільки той спосіб викладання правильний, яким задоволені діти.

Будувати кожен урок так, щоб у всіх учнів був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити й пізнавати, експериментувати, формулювати й перевіряти гіпотези — завдання сучасного вчителя. Без застосування ефективних педагогічних ідей, інноваційних методів та комп’ютерних технологій при підготовці таких уроків тут не обійтися.

Тому поряд із традиційними методами обов'язково треба використовувати інноваційні, що можуть активізувати учнів, направивши їх енергію в потрібне русло. Важливу роль відіграє «дозування» традиційних та інноваційних. Воно залежить від безлічі факторів, зокрема рівня навченості учнів, рівня педагогічного досвіду, інтелекту вчителя. Комбінуючи на уроках інноваційні і традиційні методи роботи, необхідно створювати умови для розвитку і саморозвитку особистості учня. Це допомагає:

    сформувати міцні базові знання учня;

    навчити, де учень може знайти необхідну йому інформацію з теми;

    сформувати вміння, щоб учень міг яко­мога швидше знайти необхідну інформацію із застосуванням новітніх інформаційних технологій;

    розвинути в учнів уміння відфільтрувати в інформації тільки актуальну та корисну;

    формувати вміння опрацьовувати, обробляти, редагувати інформацію застосовуючи сучасні інформаційні технології;

    формувати вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використо­вуючи їх, прогнозувати й робити висновки;

    формувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору;

    формувати вміння генерувати власні оригінальні думки та ідеї.

Немає сумнівів, що  застосування методу проектів та тестових технологій на уроках інформатики дозволяє реалізувати більшість завдань, які ставить вчитель, готуючись до уроку.

Зокрема, використання методу проектів на уроках дозволяє створити на уроці дослідницьку, творчу атмосферу. При цьому кожен учень залучений до активного пізнавального процесу, в основі якого — співпраця. У методі проектів дуже важливо показати учням їх особисту зацікавленість в отриманні знань, які можуть і повинні стати їм у пригоді їм у житті. Щоб реалізувати цей принцип, необхідно розглядати проблему, взяту з реального життя, знайому і значущу для учня, проблему, для вирішення якої необхідно застосувати не тільки отримані знання, а й нові, які належить набути.

Робота над проектом цікава і водночас складна. Для її спрощення пропонується схема реалізації проекту зі змістом діяльності як вчителя, так і учня із зазначення кінцевого терміну підготовки кожного етапу.

Окрім того, важливо не обмежувати учнів у виборі теми свого проекту, а лише вказувати на форму подання роботи в залежності від вивчення теми. Так, під час вивчення текстового процесора Word учні представляли свої роботи у вигляді рефератів. Під час вивчення електронних таблиць Excel проектні роботи оформляються у вигляді електронних. Представлення проектів під час вивчення PowerPoint у вигляді презентацій.

Учні активно створюють проекти під час інтегрованих уроків.

Оскільки метод проектів дозволяє оцінити здебільшого практичні навики роботи з комп’ютером, доцільно поєднувати його з комп’ютерним тестуванням, метою якого є перевірка теоретичного матеріалу.

Тести — це одна з ефективних форм проведення контролю знань. Така форма контролю має цілу низку переваг:

    охоплює контролем великий обсяг матеріалу;

    зменшує порівняно з традиційним опитуванням затрати часу;

    підвищує об'єктивність оцінювання знань;

    є стимулюючим чинником, оскільки школярі вивчатимуть саме те, що оцінюється;

    контролює не тільки велику кількість теоретич­них питань, але й практичні навички;

Водночас тестування є стимулюючим чинником, оскільки тести допомагають школярам заповнити прогалини в знаннях, спонукають їх до самостійної участі в навчальному процесі.

Тестовий контроль як якісний контроль знань активно впроваджується в сучасній освіті. Зовнішнє тестування та тести як форма здачі державної підсумкової атестації з інформатики стимулюють до використання тестової технології на уроках інформатики.

Комп’ютерне тестування на уроках доцільно використовувати, як для підсумкової перевірки знань учнів з тем, так і на різних етапах уроку: під час актуалізації опорних знань, під час узагальнення вивченого матеріалу. Тестування можна проводити у Test.

Слід зазначити, що така форма перевірки знань потребує попередньої підготовки учнів до цієї форми контролю. До того ж тестування має свої недоліки. До недоліків можна віднести той факт, що більшість тестових  завдань мають  уже готові варіанти відповідей. А для того, щоб учню розвиватися і зростати гармонійно, дуже важливо вміти сформулювати власну думку. Слід зазначити, що тестування не замінює інші форми контролю, а тільки доповнює їх.

Швидкий темп зміни сучасних інформаційних технологій не дозволяє навчити фахівця раз і на все життя, тому сучасні фахівці в області інформаційних технологій змушені впродовж всього життя постійно займатися самоосвітою. Перед школою на сучасному етапі виникає найважливіша задача – формування інформаційної компетентності, тобто вчитель інформатики зобов’язаний навчити школярів працювати з інформацією – здобувати, аналізувати, творчо використовувати в практичній діяльності.

Аналізуючи досвід фахівців, можна констатувати, що для підвищення ефективності навчання на уроках інформатики варто розумно комбінувати як традиційні інтерактивні форми і методи, так і новітні інноваційні методи.

			Методи навчання
								Мозковий штурм

За традиційним визначенням, урок – це така форма організації навчальних занять, при якій зберігаються часові та локальні рамки, постійний склад учнів і певна дидактична організація. Урок є частиною навчально-виховного процесу і на нього, як і на навчально-виховний процес, впливають:

• зміни, що відбуваються в суспільстві, які обумовлюють соціокультурні, економічні умови для розвитку всіх його сфер, у тому числі й освітньої;

• державне замовлення школі на підготовку майбутніх громадян, здатних задовольнити актуальні потреби суспільства;

• державні стандарти та програми з їх цілями й предметним змістом;

• сучасні педагогічні концепції з їх цілями, принципами, технологіями навчання.
         Крім зазначених чинників на структуру та результативність уроку мають вплив особистість учителя, його стиль спілкування з учнями, рівень фахової підготовки, ступінь володіння методичними прийомами та вміння враховувати під час управління навчальною діяльністю психологічні особливості кожного учня.

Сьогодні вітчизняні та зарубіжні вчені поряд з традиційним уроком виділяють ще й такі форми організації навчального процесу, як: інтегрований урок, лекційно-семінарські або лекційно-практичні заняття, проектні заняття, творчі майстерні, автономне навчання та вільна робота учнів (Т. Тучкова). Кожний із цих типів занять має свої особливості в організації та змістовному наповненні.
         Сучасний урок – це урок демократичний. Він проводиться не для учнів, а разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою. У підготовці до уроку виділяють три етапи:

1. Діагностичний, що передбачає вивчення особливостей та інтересів учнів, їх рівня підготовки до уроку, аналіз навчального матеріалу.
2. Прогнозування, який включає вибір найбільш оптимальної стратегії навчання учнів і оцінку різних варіантів проведення уроків у контексті обраної стратегії.
3. Планування, що має на меті створення плану та програми управління навчальною діяльністю учнів.
   Складання плану уроку передбачає три стадії:

- визначення мети;

- розробку дидактичної моделі процесу;

- визначення структури уроку.
У підготовці та проведенні уроку вчитель виконує функції сценариста, режисера, постановника та водночас є виконавцем головної ролі в написаному ним творі (Р. Скульський).

Структура сучасного уроку - це послідовність, взаємозв'язок і взаємодіїя між собою окремих етапів уроку. Такий урок повинен мати свою структуру. Учитель сьогодні вільний у виборі структури уроку, яка сприятиме високій результативності навчання, виховання і розвитку. Структура уроку змінюється в результаті використання на уроках нових технологій навчання. Отже, розглянутий підхід дає підставу виділити можливий максимальний набір етапів уроку, утворюють його макроструктуру:

1. Організаційний.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Актуалізація суб'єктивного досвіду учнів.
4. Етап вивчення нових знань і способів діяльності.
5. Первинна перевірка розуміння вивченого.
6. Закріплення вивченого.
7. Застосування вивченого.
8. Узагальнення та систематизація.
9. Контроль і самоконтроль.
10. Корекція.
11. Інструктаж щодо домашнього завдання.
12. Підведення підсумків навчального заняття.
13. Рефлексія.

Вимоги до сучасного уроку:

• оснований на сучасних наукових досягненнях;

• Використання методик гуманних дидактичних концепцій;

• особистісно зорієнтованим;

• оптимальний підбір і поєднання дидактичних принципів;

• використання міжпредметних зв'язків;

• опора на раніше засвоєні знання та досягнутий рівень розвитку учнів;

• розвитку всіх сфер особистості учня;

• мотивація, логічна послідовність та емоційність етапів;

• ефективне застосування сучасних дидактичних засобів;

• тісний зв'язок із досвідом учня, з життям;

• повинен формувати практично необхідні знання, навички, уміння;

• діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Саме таке поєднання у навчальному процесі надає змогу створення на уроці природного середовища, допомагає активізувати творчу уяву учнів, розвиває їхнє мислення й формує в них навички, необхідні для сучасного суспільства.