Школа є тією лабораторією, де навчають і виховують, відкривають можливості кожної дитини, допомагають їй розвивати власні здібності й потреби.
Кожна дитина по-своєму неповторна.
Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе, самореалізуватися: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.
Проблема розвитку творчих здібностей особи є однією з центральних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної творчості, долання стереотипів і вироблення нових, нестандартних, часто несподіваних ідей, оригінальних підходів і шляхів до їх втілення. Одним з головних педагогічних завдань при цьому є виховання людини, здатної акумулювати і творчо переосмислювати набутий досвід, досягнення людства в науці, культурі, мистецтві, розвивати технології. Кожна дитина поступово приходить до багатьох результатів шляхом кропіткої роботи. Одному це дається легше іншому – складніше. Але кожний наступний крок, який зробить дитина, заслуговує на похвалу. Важливо, щоб дитину запевнили в тому, що вона здатна на більше.
Природа щедро наділила кожну здорову дитину можливостями для розвитку. І кожен малюк може піднестися до найбільших висот творчої діяльності! Але в життті ми бачемо зовсім інше: а скільки ще сліз ллють діти, яким важко вчитися, а скільки гірких хвилин переживають батьки, коли з навчанням у дітей погано! Треба створити у школі таке середовище і таку систему взаємин, які стимулювали б найрізноманітні-шу діяльність дитини, поступово розвивали б у неї саме те, що в даний момент може найефективніше розвиватися.
Саме це і єпершою важливою умовою ефективного розвитку здібностей. Передусім для розкриття здібностей учнів необхідно створити в класі творчу, доброзичливу, емоційно позитивну атмосферу
Завдання вчителя на уроці – бути водночас і дорослим, і дитиною, а найголовніше – бути спокійним, доброзичливим.
Друга умова успішного розвитку творчих здібностей випливає із самого
характеру творчого процесу, який потребує максимального напруження сил. Здібності розвиваються тим успішніше, чим частіше дитина підходить у своїй діяльності до межі власних можливостей, поступово відсуваючи цю межу все далі. Процес пізнання в цей час дуже інтенсивний, дитина змушена займатися творчістю, роз’язувати багато нових завдань самостійно, без попереднього навчання. Саме ця інтенсивна розумова діяльність допомагає учневі в дивовижно короткий час перетворитися на невтомного Чомучку .
Третя умова. Треба давати дитині свободу вибирати вид діяльності, визначати черговість справи, тривалість занять певною справою, вибирати способи розв’язання завдань. Бажання дитини, інтерес, емоційне напруження інтелекту піде їй на користь
Надана дитині свобода не лише не заперечує, а передбачає ненав’язливу розумну, доброзичливу допомогу вчителя – це четверта умова успішного розвитку творчих здібностей. К. Ціолковський казав: «Спочатку я відкрив істини, відомі багатьом, потім
почав відкривати й істини відомі декому, і, нарешті, почав відкривати й істини нікому ще не відомі». Мабуть, це і є шлях становлення творчої складності інтелекту, шлях розвитку винахідницького і дослідницького таланту. Наш обов’язок – допомогти дитині стати на цей шлях.
Співпраця між учнями та вчителем, залучення батьків до організації і проведення різних форм роботи – запорука успішної роботи .
Постійно створюючи «ситуацію успіху», об’єднавши все повагою до особистості дітей , ми можемо розвинути таланти , творчі здібності всіх дітей , виховати творчих працюючих особистостей .
На уроках доцільно використовувати діяльно-творчий підхід, при якому формування особистості може відбуватися тільки в творчій діяльності.
На тих уроках, де діти відразу бачать результат своєї праці і знають, що їх робота потрібна, вони працюють із захопленням . Тому варто учнів залучати до пошуково-пізнавальної творчої роботи на основі співпраці.
Тому важлива роль відводиться інноваційним методам навчанням. Під час таких уроків дитина має право не тільки отримувати певну суму знань, уміти їх використовувати, а й розвивати свої творчі здібності, розвиватись як особистість. Для цього необхідні вимоги: науковість, зв’язок з життям, систематичність і послідовність, освітній, виховний і розвивальний вплив. Щоб розвивати творчий емоційний розвивальний процес навчання, необхідно застосовувати у практиці пізнавальні ігри, нестандартні форми проведення уроків, інноваційні методи навчання. Навчати учнів аналізувати життєві ситуації на основі вивчення легенд, казок, прислів’їв, скоромовок, оповідань, пісень. Важливо створити ті ситуації, з яких учні повинні самостійно знайти вихід або з допомогою своїх товаришів і вчителя. На основі цього учень створює для свого героя твору інший позитивний вихід із даної ситуації.
В процесі навчання важливо забезпечити виникнення позитивних емоцій стосовно навчальної і творчої діяльності.
Розвиток творчості починайте із створення ситуації, що сприяє інтуїтивному схопленні ідеї вирішення творчої проблеми. Ця творчість закінчується формуванням необхідних здібностей, створення творчого клімату, креативних якостей особистості.
1. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ
Основними показниками творчих здібностей є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.
Швидкість думки - кількість ідей, що виникають в одиницю часу.
Гнучкість думки - здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати в іншому.
Гнучкість - це добре розвинений навик переносу. Вона забезпечує вміння легко переходити від одних явищ до інших, своєчасно відмовлятися від скомпрометованого припущення, бути готовим до інтелектуально, ризику.
Оригінальність – здатність мислити нестандартно, здатність приймати рішення, що відрізняються від загальноприйнятих, парадоксальних, несподіваних.
Допитливість - здатність дивуватися, цікавість і відкритість до всього нового.
Точність - здатність удосконалювати ідеї, надавати закінчений вигляд свого творчого продукту.
Сміливість - здатність приймати рішення в ситуації невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця.
Чи є ці показники вродженими або ж вони можуть піддаватися впливу середовища? Один з творців системи вимірювання творчих здібностей - Торренс - говорив з цього приводу, що спадковий потенціал не є найважливішим показником майбутньої творчої продуктивності. В якій мірі творчі імпульси дитини перетворяться в творчий характер, залежить більше від впливу батьків та інших дорослих. Сім'я здатна розвинути або знищити творчий потенціал дитини ще в дошкільному віці.
Для дитини молодшого шкільного віку основною діяльністю, в якій проявляється його творчість, є гра. Але гра не лише створює умови для такого вияву. Як показують дослідження психологів, вона значною мірою сприяє (стимулює) розвитку творчих здібностей дитини. У самій природі дитячих ігор закладені можливості розвитку гнучкості та оригінальності мислення, здатності конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.
Ще одна винятково важливе значення ігрової діяльності - це внутрішній характер її мотивації. Діти грають тому, що їм подобається сам ігровий процес. І дорослим залишається лише використовувати цю природну потребу для поступового залучення дітей у більш складні і творчі форми ігрової активності. При цьому дуже важливо мати на увазі, що при розвитку творчих здібностей у дітей більш важливе значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягти якого-небудь конкретного результату гри.
2. УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У молодших школярів більш розвинена пам'ять наочно образна, ніж смислова. Вони краще запам'ятовують конкретні предмети, особи, факти, кольору, події.
Але в початковій школі необхідно готувати дітей до навчання в середній ланці, тому необхідно розвивати творчі здібності. Учням доводиться запам'ятовувати визначення, докази, пояснення. Привчаючи дітей до запам'ятовування логічно пов'язаних значень, ми сприяємо розвитку мислення.
Регулярне використання на уроках системи спеціальних завдань та завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей і здібностей, розширює творчі здібності молодших школярів, сприяє особистісному розвитку, підвищує якість творчої підготовленості, дозволяє дітям більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати творчість у повсякденному життя.
Щоб дитина вчилася в повну силу своїх здібностей, необхідно викликати в неї бажання до навчання, до знань, допомогти дитині повірити в себе, у свої здібності. Майстерність вчителя збуджувати, зміцнювати та розвивати пізнавальні інтереси учнів у процесі навчання полягає в умінні зробити зміст свого предмета багатим, глибоким, привабливим, а способи пізнавальної діяльності учнів різноманітними, творчими, продуктивними.
Під час проведення уроків велика увага придiляється розвитку творчих здiбностей молодших школярiв. Особливо це стосується мовних здiбностей, розвитку творчої уяви, художнього мислення i cпостережливостi, словесної, емоцiйної й образної пам'ятi, ритмiчного слуху. Здатнiсть творчо мислити формується на уроках позакласного читання. На них учнi здобувають первиннi навички самостiйної i творчої дiяльностi по декiлькох напрямках для того, щоб виявити свої здiбностi. Тому на цих уроках рiзнi лiтературнi герої по-рiзному себе виражають. Так, розкриваючи характер Червоної Шапочки, дiти спiвають, танцюють, читають віршi, малюють – кому що бiльше вдається. Дуже важлива для творчостi здатнiсть спiвпрацювати, вмiння сформулювати свою думку, вникати в суть пропозицiй товариша, аргументувати, критикувати свої i чужi думки. Часто при роботi над яким-небудь твором дiти поєднуються в групи, де дiє кожний i группа вцiлому. Особливе мiсце в розвитку творчих здiбностей вiдводиться казцi, роботi над нею. Учні учаться переробляти казку, характери героїв, а для цього треба навчитись робити смiливi припущення, абстрагувати, фантазувати – це основа для творчого мислення.
Перед учнями постає завдання – зробити припущення: якi змiни можуть вiдбутися, якщо змiнити сюжет казки, до яких це вчинкiв приведе героїв, якi новi проблеми виникнуть перед ними, якi в них з'являться можливостi. Дітям цікаво змінювати риси характеру героя на протилежнi: хто був добрим, став злим, а персонаж з негативним характером стає добрим, чуйним. Вводити в казку зовсiм нового героя чи якийсь об'єкт, предмет, що цiлком змiнить сюжет, а як – це придумають дiти. Краще для цiєї роботи брати лiтературнi казки. Тодi змiнюється весь сюжет, дiти починають придумувати новi цiкавi ситуацiї, у яких можуть опинитися герої.
Особливою популярнiстю в дiтей користуються наступнi завдання:
- Написання сценарiю до кiнофiльму по данiй казцi, але обов'язково, щоб був новий герой, чи в героїв iншi характери, iнший кiнець, iнше столiття i т.д.
- Придумати «компот» («салат») з казок – народних, якогось конкретного автора чи прочитаних на канiкулах, вiдомих узагалi.
- Написати лист герою з схваленням чи з осудом його вчинку, порадою, пропозицiєю i т.д.
- Придумати новий сучасний костюм герою.
- Написання творiв за темою: «Мiй клас», «На яку квiтку схожа моя матуся», «Яким птахом я себе уявляю», «Лист iз майбутнього», «Якщо був би я дiвчиськом (хлопчиськом)», «Якби в мене була чарiвна паличка», «Чи принесе менi подарунок Святий Миколай?» i т.п.
Для розвитку творчого мислення школярів у процесі навчання доцільно запропонувати такі типи нестандартних завдань:
- складання і розв'язування задач на матеріалі довкілля та народних знань українців;
- розгляд вправ на розвиток уміння висловлювати здогадки, припущення, доводити справедливість певних тверджень;
- збагачення навчального матеріалу завданнями комбінаторного типу та задачами з логічним навантаженням;
- виконання інтегрованих завдань — комплексів;
- використання цікавинок на уроках (завдання для інтелектуального самовдосконалення, головоломки, задачі - казки, задачі - вірші, ігрові вправи, тематичні загадки, задачі - веселики тощо).
Якщо звернемося до програми, то побачимо, що навчальний курс «Я і Україна» дає можливість посилити дієвість, практичність навчання, його вплив на розвиток творчих здібностей. Концепцією передбачено використання можливостей навчального предмета для реалізації пріоритетних завдань початкової школи. Формує навики праці в природі, вміння самостійно приймати рішення, виконувати практичні дії, вести пошукову діяльність . Виховує любов до природи, уміння піклуватись про неї, нестерпність до забруднення навколишнього середовища.
Отже, для розвитку творчих здібностей використовується:
1. Гра, як основна діяльність дитини початкової школи. Слова Виготського «Гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитом і інтересом самої дитини».
2. Інтерактивні методи.
3. Елементи технології критичного мислення.
4. Метод «Мозкового штурму»
5. Елементи особистісно–орієнтованого навчання.
6. Здоров’язберігаючі технології.
7. Театралізована діяльність.
Як бачимо, проблема розвитку творчого мислення у школярів на сьогодні є безперечно актуальною, оскільки високий показник рівня сформованості продуктивного мислення забезпечує успіх у будь-якій діяльності, серед яких на першому місці - навчальна. Творчий інтелект є міцним підґрунтям для майбутнього зросту особистості у всіх відношеннях.
Розвиток творчих здібностей учнів – це клопітка праця. Однак , як висловився В.Блейк: «Щоби створити й малу квітку, потрібен труд поколінь». |
